Майбутнє підвищення тарифів на газ, а трохи
пізніше, отже, і практично на всю "комуналку", у мене особисто викликає
деякі "крамольні" думки, а саме: команда, яка прийшла до влади, до
виборів говорила одне, а після них робить діаметрально протилежне.
Якщо пам'ятаєте, після підписання Харківських домовленостей
Президент Янукович заявив буквально таке: "Цього року ціна на газ і
житлово-комунальні тарифи підвищуватися не буде".
Щоправда, зізнаюся, відразу насторожило, що тільки «цього року»,
тоді як перебування російського флоту продовжили на 25 років, ну та, як
кажуть, Бог з ним. Ми вже зрозуміли, що слова у нинішньої влади
розходяться з ділом.
Вважаю, про справжні причини цього підвищення було б незайвим
поцікавитися у міністра з питань житлово-комунального господарства пана
Хіврича. Я ж можу лише припустити, висловивши свою точку зору.
Насправді українське населення за газ і житлово-комунальні
послуги платити акуратно і регулярно. І ось приклад – торік населення
України проплатило 92,4% нарахованих сум; за газ було заплачено ще
більше – 95,8%.
У той же час бюджет свою частину ніяким чином не покриває.
Особливо це видно у Києві, і відбувається тому, що у столиці біля керма
стоїть непрофесійна команда, яка у 2008 році виконала бюджетні норми на
82%, а у 2009 – на 63,5%. Природно, у них "немає грошей" для того, щоб
компенсувати різницю між так званим економічно обгрунтованим тарифом і
тим, який встановлено.
Новопризначений міністр Попов в одному із своїх перших інтерв'ю,
яке можна подивитися на сайті Міністерства ЖКГ, все вищесказане мною
позначив як "справжню причину необхідності чергового підвищення
тарифів" на житлово-комунальні послуги.
А зараз давайте спробуємо об'єктивно змалювати загальну картину
того, що відбувається. З одного боку, нова влада не виконує свої
обіцянки, з іншого – у наявності її непрофесіоналізм у сенсі управління
житлово-комунальним господарством взагалі, у цілому, і міста Києва,
зокрема.
Тепер я трохи займуся освітою читачів щодо безпосередньо цін на
газ. За даними статистики, населенню України на власні потреби
необхідно 16,8 млрд. кубів газу; ще 9 млрд. необхідно на так звані "комунальні потреби". Правда, цей загадковий термін чогось ніколи ніким
не розшифровується. Ну та сенс не в тому, оскільки, якщо брати до уваги
цифру, яка позначає винятково "потреби населення", виходить, що Україна
сама по собі видобуває, за офіційними даними, 20,3 млрд. кубів газу, а
за даними НАК "Нафтогаз" - 21,2 млрд. кубів газу.
Таким чином, виходячи з цього, можна зробити висновокє, що так
чи інакше нашого українського газу по-любому вистачило б для того, щоб
задовольнити потреби населення, як кажуть, «з головою». Проте яка ж
ціна нашого газу?
Швидше за все, всім відомо, що до останнього підвищення газ
населенню відпускався без лічильників по 53 коп., при нормативі до 2,5
тис. кубів на сім'ю. Тепер відкладемо у пам'яті цифру 67 доларів і
продовжимо: для підприємств, які виробляють гарячу воду і тепло, газ,
за постановою Кабміну, відпускався за ціною 111 доларів; українська
державна компанія видобуває "блакитного палива" рівно 80%, продаючи
його державі за ціною 30 доларів.
І ось вам, будь ласка, арифметика: 30 доларів коштує 80%
українського газу, населенню він відпускається мінімум по 67 доларів,
оскільки якщо норматив більший, то і ціна зростає; городяни, які
користуються центральним опалюванням і центральним гарячим
водопостачанням, платять по 111 доларів, купуючи газ за тією ж ціною,
що і підприємства-виробники тепла. І це все – встановлена державна
політика, яку я особисто не можу збагнути.
Не можу збагнути, можливо, для когось дуже прості речі – чому держава таким чином наживається на своїх громадянах?
Буквально 13 липня НКРЕ підняла ціну на газ для населення на
50%, і, таким чином, тепер українці отримуватимуть газ за ціною 100
доларів, знову – за умови, що собівартість нашого, українського, газу
все так же залишається на рівні 30 доларів. От і всі порівняння…
